Чому військовий/а може поводитися агресивно з рідними та близькими? Чому складно адаптуватися до цивільного життя?
Часто саме через це люди починають боятися військових, наростає стигматизація, що вони ненормальні. Важливо розуміти, через що пройшла військова людина, як на неї вплинула війна, і що правила поведінки і виживання на війні докорінно відрізняються від правил поведінки у цивільному житті.Б
Треба розуміти, що від цих правил мозок не відмовиться ніколи – колишніх військових не буває, і очікувати цього не потрібно.
Більш раціональним для військового буде навчитися перемикати режими роботи психіки: з режиму «бій» на режим «дім» і, за потреби, навпаки, бо ворог ще існує.
Варто навчитись використовувати свій бойовий досвід у цивільному житті з користю. Швидше та ефективніше буде це зробити разом із психологом.
Знання правил війни допоможуть і військовим, і їхнім близьким зрозуміти, що відбувається і чи потрібно це змінювати.
Говоримо з психологинею Тетяною Уваровою — керівницею лінії психологічної підтримки військових та їхніх близьких всеукраїнського кол-центру #ВАРТОЖИТИ.
Правила війни – це правила поведінки і сприйняття світу військовою людиною, які допомагають вижити і діяти в зоні бойових дій. І вони, звісно, відрізняються від правил поведінки у цивільному житті.
Вперше ці правила сформулював американський психолог, психотерапевт, ветеран в’єтнамської війни Френк Пьюселік і розказав нашим українським психологам ще у 2014 році.
Військові, які повертаються з війни, можуть їх не усвідомлювати, бо це автоматична робота мозку. Але і військовим, і нам, цивільним, треба про них знати, щоб розуміти, що відбувається з нами чи з тими, хто поряд, і як із цим взаємодіяти.
Отже, що нам, цивільним, треба знати про Правила війни:
- Постійно бути готовим до небезпеки. Відслідковувати, що відбувається навколо.
Військовий/а відчуває постійну загрозу, сканує оточення, психіка знаходиться в режимі очікування ймовірної небезпеки. Військовий/а намагається розміститися так, щоб все контролювати.
- Ніяких емоцій або агресія.
У бою емоції заважають об’єктивно оцінювати ситуацію та ефективно діяти. На навчанні військових навмисно навчають «заморожувати» емоції. Емоції і почуття – це небезпека.
Всі «небажані» емоції – такі як страх, безнадія, відчай, сум – переводяться і проявляються як агресія. Це єдине, що дозволено і допомагає вижити.
Емоції і почуття інших (наприклад, дружини/чоловіка, матері) теж можуть сприйматися як загроза, і реакція теж може бути агресивна.
- Довіряти тільки перевіреним людям.
Військові навчені війною не довіряти нікому, окрім «перевірених». Заслужити довіру можна лише діями: треба бути корисним, надійним і прогнозованим. Це може впливати і на цивільні стосунки.
- Світ ділиться на чорне і біле. А люди на «своїх», «ворогів» і тих, на кого байдуже.
Середніх напівтонів не існує. Є справжні цінності. І є все інше.
- Планувати заздалегідь та мати декілька запасних планів. Завжди мати все необхідне.
Військові дуже не люблять непередбачуваності, сюрпризів, змін – все це сприймається як небезпека.
- Діяти швидко.
На війні ти або швидкий, або мертвий. Тому реакції військового/ї швидкі й автоматичні. Бий або біжи. Завмирання дорівнює смерті. Спочатку дій, потім думай. Дій першим.
- Бути обережним з інформацією.
Військовий/а не каже зайвого. Не питає зайвого. Розпитування та розмови можуть сприйматися як небезпека, і реакція може бути агресивною.
- Бути непередбачуваним.
Ворог не повинен знати про переміщення, плани, наміри. В цивільному житті така непередбачувана поведінка може заважати.
Якщо вам або вашій близькій людині складно адаптуватися до цивільного життя після бойового досвіду, дзвоніть:
5522
#ВАРТОЖИТИ
Анонімно та безкоштовно.